Царство Боже-Слово каже,
Силою береться;
Хто працює,той від праці
Сили набереться,
А лінивий сил не має,-
Жиром обростає,
Царство Боже не будує,
Ще й другим мішає.
А Матфій нам повіствує,
( Розділ двадцять пятий )
Що лукавий і лінивий
В пекло будуть взяті.
Ну,а Тит нам сповіщає
В письмовій промові,
Кого в Царство Бог збирає,
Хоча й не готові:
-Як особу ревність вбачить
До доброго діла,
Того старшими назначить
Над рабами тіла,
Щоб усі перейняли
Добрих діл науку,
За Ісусом слідом йшли,
Держачись за руку.
Такі є,такі були
І такими будуть
Християни всіх віків,
Якщо не забудуть
Цей закон трудівника
На Господній ниві…
Ми ж роздивимось пока,
Чи ж я не лінивий?
Коли Бог переселив
У цю землю ситу
Чи я тут не ожирів
Й що треба робити?
Ось дивлюся пастир йде,
До братів підходить,
Чуть за руку не веде,
Кожний носом водить:
-Я не можу говорити
Слово до народу,
Бо за це можуть побити
Й лити грязь і воду.
Другий каже:-Я стомився,
Бізнес і забота.
Третій:-Тільки що женився.
Четвертий в роботах.
Обійшовши повний зал,
Лише двох надибав.
Чи ж поллється Божий дар?
Чи всім хватить Хліба?
Ось директор школи йде,
Вчителів шукає,
Добровольців не знайде,
Мудрих не хватає.
На молитви за нарід
Мало хто заходить,
Ось чому багато бід
У хати приходить.
Молодіж лиш веселиться,
Їде,як літає,
Тату й мамі не кориться,
Розваги шукає.
Таким людям все не так
У церкві твориться,
А спитай,не знають як;
Їм аби глумиться.
Сядуть ззаду і чекають,
Щоб хтось помилився
І тоді вже докоряють…
Краще б помолився.
Мила сестро!Любий брате!
До тебе звертаюсь.
Не з таких нам приклад брати,
А що кажуть: «Каюсь,
Що так мало потрудився
Для Тебе,мій Боже»
І за плуг скоріш вхватився
Й робить те,що зможе.
Хто ночами не доспить
В молитві до Бога,
Хто за все тебе простить
І в нужді підмога.
От з такими ти дружи,
Спіши,не вагайся,
Від лінивих же біжи;
Їм кажи: «Покайся.
Святу ревність ти получиш
Від Святого Бога,
Добрим ділом шлях завершиш,
А біля порога
Сам Цар неба тебе стріне
Й вручить нагороду,
Золотий вінець надіне,
Що не бачив зроду.
“Раб мій вірний,-тобі скаже,
-Ввійди в Моє Царство:
Все твоє”,і Сам покаже
Небесне богатство.
Вячеслав Радион,
Everett, WA,USA
С Тобой Господь способно сердце
Земными днями дорожить,
Ведь Ты послал душе усердье
Хоть чем-то людям послужить... e-mail автора:radvyach@yahoo.com
Прочитано 5485 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Перспектива - Анна Лукс В ПОСЛЕДНЕЕ ВРЕМЯ ВСЁ БОЛЬШЕ И БОЛЬШЕ христиан ОСТАВЛЯЮТ "СВОЮ" ЦЕРКОВЬ И УХОДЯТ В ДРУГУЮ. Это становится каким-то наваждением. Причины самые незначительные. Иногда говорят: " Человек ищет, где лучше, а рыба, где глубже". НО ЧТО МОЖЕТ БЫТЬ ГЛУБЖЕ И ЛУЧШЕ ХРИСТА? А ЦЕРКОВЬ- ЕГО ЦЕРКОВЬ- ЛЮБИМА ИМ И НИКОГДА НЕ БУДЕТ ОСТАВЛЕНА. НЕ МЕСТО ДЕЛАЕТ ЧЕЛОВЕКА СВЯТЫМ, А ИСТИННОЕ ПОСВЯЩЕНИЕ СЕБЯ В ХРАМ БОЖИЙ НАПОЛНЯЕТ ЧЕЛОВЕКА СВЯТОСТЬЮ ОБИТАЮЩИМ В НЁМ ДУХОМ БОЖИЕМ. ПОРА ВООБЩЕ ЗАДАТЬ КАЖДОМУ СПАСЁННОМУ КРОВЬЮ ХРИСТОВОЙ ВОПРОС: "А правильно ли бежать из одной церкови в другую?" Может, стоит остаться и молиться Первосвященнику о тех "неправильностях", которые режут глаз, а не оставлять братство самым лёгким путём своего бегства от трудностей, которые исправляет только Сам Великий Первосвященник. Встать с Ним в проломе за своё братство. Перспектива... Это слово я услышала от одного брата, который на мой вопрос: "Почему он хочет уйти из этой церкви в другую?", Ответил, что здесь у него нет перспективы. Я не могла освободиться от мысли о перспективе. Молилась и размышляла. В чём же перспектива Христиан? И может ли помышление о ней двигать нашими поступками и словами? МОЖЕТ!!!Может, если мы точно определим для себя, это понятие и соизмерим с ним нашу Христианскую Жизнь. В этих размышлениях родилось стихотворение, и я уверена, что другие перспективы перед Богом - ничто! Мы - не свои, а стало быть, нами не могут двигать личностные желания выделиться, преуспеть или возвыситься в талантах, данных Господом. ЧТО УГОДНО ХРИСТУ КАК ГОСПОДИНУ МОЕЙ ЖИЗНИ? И Я, И ТЫ КАК ХРИСТИАНЕ ДОЛЖНЫ ЗАДАВАТЬ СЕБЕ ЭТОТ ВОПРОС ПЕРЕД ЖИВЫМ БОГОМ В МОЛИТВЕННОЙ ТИШИНЕ.