Надія Кметюк,
Коломия, Україна
Надія Кметюк (нар. 1961р.) - авторка поетичних збірок “Божі очі” (1996) та “Ave Маріє” (1998), лауреатка премії ім. М. Підгірянки в галузі літератури та мистецтва обласного товариства “Просвіта”.
Нещодавно вийшла друком збірка вибраних творів поетеси:
Надія Кметюк. Молитви Надії: духовна поезія. — К: Лелека, 2012. — 64 с. — іл.
Ця тяжкохвора жінка мешкає зі старенькою мамою у містечку Коломия на Івано-Франківщині. Вже багато років Надія не виходить із дому, ув’язнена хворобою... проте у світ, ніби птахи Божі, полетіли її вірші.
З дозволу авторки розміщую в мережі її твори. Сама Надія не вміє користуватися комп’ютером.
Добре слово - надихає, окрилює і підтримує. Якщо ви захочете написати цій людині, надіслати їй листівку до свята, підтримати морально або матеріально, опублікувати її твори в часописі, альманасі чи на інтернет-ресурсі, пишіть на мій мейл zorianazhyvka@ukr.net і я надам Вам її домашню адресу.
ЗЖ
Прочитано 11318 раз. Голосов 12. Средняя оценка: 4,92
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Не знаю,чи можна знайти кращі слова.Настільки все зрозуміло,з душею,до сліз...Дякую!Веселих свят і всього найкращого автору
Ніна Казьмірук (творче Ліна Вересень)
2013-04-11 06:02:44
Чим більше людина страждає, тим ближча вона до божественного відчуття світу. Тому в душі такої людини легко народжуються дивовижні твори. Оцінка - найвища! Без зайвих коментарів. Сили духу автору і здоров"я, радості від світу і розуміння від людей, а найбільше - Господньої підтримки. Бо поки ми живемо з Господом у душі - ми варті називатися людьми. Можете зайти у мою групу "Відкрию своє серце світові" в Однокласниках і познайомитись із деякими з моїх творів, а також послухати авторську пісню в "Моїй музиці".
Публицистика : пропасть - Fylhbfyjd Gfdtk С Александром я познакомился ,кажется зимой на одном из православных форумов.Как обычно,я закрывал ящик.А как заново открыл ОЧЕНЬ захотелось сделать приятное этому человеку. Надеюсь не обидел.Послал,вложив вот это :
Готово! Примите сей скромный труд. Простите, что затянул. Надеюсь, слова сего опуса ничем вас не обидели и не задели. Через пару минут адрес этого ящика будет ликвидирован. Нужно будет – придумаете как связаться.
Итак, оформите и перешлите в литстудию «Белкин». Сообщите им, что мне в сети нет опять. Вымотали меня, если честно, последние три года, а последняя история и просто добила. Ладно, сами все знаете. Адреса давал, которых нет - найдете. Можете, кстати, и не «Кружева» послать, и за одно и словечко обо мне замолвите и моих пропавших рукописях.
И, простите за наглость, просьба о скачке и пересылке ее Белкину остается – обратиться больше признаюсь и не к кому. Можете эту просьбу как и исповедь разместить на своём портале, вдруг кто и аукнется.
Всё. Возможно, прощайте! Удачи!
«Форест Гамп»
PS: Признаюсь, было интересно и приятно с Вами работать, чем с т.н. «друзьями»-земляками: не было необходимости бесконечно бегать, звонить, объяснять, выслушивать ахинею…