"Помощь наша в имени Господа,
сотворившего небо и землю"
Пс. 123:8
Христианское сердце, почему ты в тревоге?
Христианское сердце, ты страшишься чего?
Ты сокрыто в ковчеге Великого Бога,
Что в столицу Небесного Царства плывет.
Христианское сердце, волненья напрасны:
Капитаном ковчега - Могучий Иисус.
И в опасностях с Богом- Творцом не опасно-
Безошибочен Им совершаемый курс.
Дух Святой Утешитель в тебе пребывает.
Царский жезл Любви охраняет тебя.
Христианское сердце, с тобой Солнце Рая-
Его имя Сын Божий - Царь Вечного Дня!
"Господь знает все о тебе, Он видит твою душу,
твое страдающее сердце. Ему не важно, как ты
выглядишь, Он видит тебя таким, какой ты есть
на самом деле. Ему небезразличны твои проблемы,
ведь Он любит тебя настолько, что отдал Свою
жизнь для прощения твоих грехов. Бог хочет,
чтобы ты жил. Он хочет помочь тебе!"
Анна Лукс,
Ванкувер, США
С Господом 25 лет. Пишу стихи и прозу. Имею 30 (книг) христианских изданий СТИХОВ И ПРОЗЫ . Люблю Спасителя. Ожидаю пришествия. Моя Жизнь - Христос, и смерть желаю встретить как преобретение. Да утвердит и укрепит меня мой Бог!!
сообщение: В издательстве "Миссия спасения" вышли мои книги -христиаская проза. Можно их посмотреть по этому адресу: https://spasenie.org/catalog Благословений всем!!! Вышли новые книги в Канаде. Можно заказать по почте : altaspera@gmail.com
Прочитано 1099 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Публицистика : Христиане есть и в тюрьмах - Иван Гернер (Очерк о посещении брата в тюрьме)
Покаялся в тюрьме и принял Христа, как своего личного Спасителя. Верит, что полностью оправдан и наследут жизнь вечную со Христом.
Молитесь за него!
